«Молода людина року – 2026» у номінації «Провідники знань»
Аракелян Ліана
Ліана Аракелян - директорка Краматорського центру фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» та досвідчена тренерка зі спортивної гімнастики. Її спортивний шлях розпочався ще у шестирічному віці в Краматорській ДЮСШ №2. Саме спорт загартував її характер, а прагнення залишатися в професії відкрило шлях до суддівства та викладацтва.
Здобувши вищу освіту в Донбаському державному педагогічному університеті, Ліана пройшла шлях від тренерки з акробатики до очільниці міського спортивного центру. Сьогодні вона виступає організаторкою масштабних заходів та всеукраїнських проєктів, серед яких «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги», MOVE Week, марафон «Вистояли - переможемо!» та забіг «Шаную воїнів - біжу за Героїв України».
Ліана постійно вдосконалює власні навички, вивчає методики адаптивного спорту, домедичної допомоги та реабілітації ветеранів. Її вагомий внесок у розвиток сфери відзначено подяками міського голови Краматорська та Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.
«Знання мають цінність тоді, коли ними ділишся. Для мене номінація "Провідники знань" - це про бажання навчати, підтримувати й надихати людей через спорт», - зазначає Ліана Аракелян.

У номінації «Незламна воля» Юлія Пономаренко
Юлія Пономаренко народилася в Авдіївці – місті, яке стало символом незламності українського народу. Саме тут сформувалися її характер, стійкість і безкомпромісна відданість Україні.
Свій професійний шлях у правоохоронній системі розпочала у 2013 році на посаді слідчої. З початком російської агресії у 2014 році її служба набула нового змісту: забезпечення правопорядку, допомога мирним жителям та документування воєнних злочинів. У січні 2017 року отримала статус учасника бойових дій, а за мужність і самовідданість була нагороджена відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Із початком повномасштабного вторгнення Юлія продовжила виконувати службові обов’язки в Авдіївці, працюючи в умовах постійних обстрілів. Фіксація воєнних злочинів стала її особистою боротьбою за справедливість, а кожен зібраний доказ – внеском у притягнення винних до відповідальності. За стійкість, професіоналізм і відданість присязі нагороджена відзнакою Президента України «За оборону України».
Сьогодні Юлія Пономаренко продовжує службу на правовому фронті, використовуючи свій професійний досвід для зміцнення законності, захисту прав громадян та інтересів Української держави.

«Молода людина року – 2026» у номінації «Варта життєстійкості»
Почекаєв Дмитро
Дмитро Почекаєв народився 1992 року в Слов’янську. Отримавши фах коваля у Краматорську, він кілька років працював на промислових підприємствах регіону. А з 2019 року пов’язав життя з Краматорським УГГ АТ «Донецькоблгаз», де сьогодні працює слюсарем 4-го розряду.
Щодня Дмитро забезпечує стабільне функціонування газових мереж, обслуговує газорегуляторні пункти та виконує ремонтні роботи. Проте з початком повномасштабного вторгнення його професія набула особливої ваги.
Разом із колегами Дмитро регулярно виїжджає на місця влучань одразу після ворожих обстрілів. Працюючи в екстремальних умовах та ризикуючи життям, він обстежує пошкоджені мережі, локалізує витоки газу та повертає безпеку в оселі мешканців. Нещодавно фахівець брав участь у ліквідації наслідків важкого авіаудару в селищі Ясногірка.
«Для мене це більше ніж робота. Це відповідальність перед містом і прагнення бути корисним людям у найскладніший момент», — ділиться Дмитро.
Попри труднощі воєнного часу, Дмитро Почекаєв постійно підвищує майстерність, демонструючи високу дисципліну, відданість справі та справжній професіоналізм. Його праця — це щоденний внесок у стійкість та відновлення Донеччини

Номінація «Творці змін та можливостей» Іщенко Наталя
Наталя Іщенко - випускниця КНУКіМ, чиє серце назавжди належить благословенній Донеччині. Зроставши серед безкраїх степів, вона обрала покликанням роботу з дітьми та молоддю. Для неї це не просто фах, а місія - надихати, об'єднувати й гартувати майбутнє України.
З 2023 року Наталя очолила Нікольський селищний будинок культури, а нині працює головним спеціалістом з питань інформаційної та внутрішньої політики Микільської СВА. Навіть у найважчі часи вона знаходить дистанційні формати, аби гуртувати земляків. За її сприяння реалізовано численні проєкти з Культурним хабом «Донеччина», фестивалі «Дике Поле. Шлях до Європи», «Жива спадщина - незламна ідентичність» та мистецьку ініціативу «Донеччина вишивана» у 2025-2026 роках.
Особливою сторінкою її діяльності є збереження правди про війну. Разом із небайдужими мешканцями Наталя зібрала історії полеглих героїв, звільнених полонених та переселенців. Так народилася книга «Були, є і будемо» - літопис болю, віри й сили. Сьогодні команда працює над новим виданням «Боремося за право БУТИ» та збіркою поезій пам'яті Аліси Мороз.
«Навіть у найважчі часи ми маємо власним прикладом доводити: наша культура й пам’ять - незламні», - переконана Наталя.

Номінація «Покликані рятувати»
Копачов Микита
Свідомо обравши професію рятувальника, учасник присвятив своє життя служінню людям та захисту населення. Після початку повномасштабного вторгнення, будучи курсантом Національного університету цивільного захисту України, він виконував завдання в умовах постійної небезпеки, а згодом продовжив службу в прифронтовій Донеччині.
Сьогодні старший лейтенант служби цивільного захисту забезпечує реалізацію заходів цивільного захисту на території Покровського району. Він проводить обстеження захисних споруд, бере участь у впровадженні інженерно-технічних рішень під час розроблення проєктної документації та сприяє підвищенню рівня безпеки населення й критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
Водночас він неодноразово залучався до евакуації цивільного населення із зон активних бойових дій у складі рятувально-евакуаційної групи «Фенікс». Завдяки професійним і злагодженим діям команди врятовано десятки людей, серед яких літні та маломобільні громадяни. Один із найскладніших виїздів - евакуація жінки з-під постійної загрози ударів FPV-дронів, коли рятувальники пішки винесли її до безпечного транспорту, ризикуючи власним життям.
Своєю мужністю, професіоналізмом і відданістю справі він щодня доводить, що рятувальник - це не лише професія, а справжнє покликання, засноване на відповідальності, силі духу та готовності допомагати людям у найважчі моменти їхнього життя.

Номінація «Сила управлінських рішень» Андрій Зуяков

Андрій Зуяков - еколог, науковець, управлінець і громадський діяч, який присвятив свою професійну діяльність збереженню природної спадщини Донеччини та розвитку регіону. Після здобуття освіти за спеціальністю «Екологія» працював у сфері охорони довкілля, долучився до створення громадських екологічних ініціатив, став співавтором наукових видань і проєктів із розвитку природно-заповідного фонду області.
Із початком повномасштабної війни Андрій став співзасновником ГО «Краматорське об’єднання волонтерів», організовуючи евакуацію населення, доставку гуманітарної допомоги та будівництво оборонних споруд. Як боєць добровольчих формувань територіальної громади виконував завдання із захисту Краматорська та Краматорського району.
У 2024–2025 роках координував логістичне забезпечення будівництва фортифікаційних споруд на Покровському та Курахівському напрямках, забезпечуючи взаємодію громад, підприємств, ДСНС, обласної військової адміністрації та Збройних Сил України. Також організував релокацію матеріально-технічної бази регіональних ландшафтних парків Донеччини, зберігши важливі ресурси природоохоронної галузі.
Після завершення навчання за програмою «Лідерство заради відновлення Донеччини» у 2025 році був призначений виконувачем обов’язків директора регіонального ландшафтного парку «Краматорський». Його професійна діяльність відзначена подяками обласних військових адміністрацій та відзнакою Президента України «За оборону України».
Андрій Зуяков є прикладом сучасного керівника, який ефективно поєднує управлінські рішення, громадську активність, волонтерство та служіння Україні навіть у найскладніших умовах воєнного часу.

Номінація «Імпульс молодіжних ініціатив»
Аліна Козицька
Втрата рідного Маріуполя не стала для Аліни Козицької перешкодою на шляху до розвитку молодіжної політики. Навпаки - її досвід став поштовхом до ще активнішої роботи задля підтримки молоді та розвитку громад по всій Україні.
Ще під час навчання в Маріупольському державному університеті вона долучилася до створення Молодіжної ради Маріуполя, а згодом очолила її. Одним із ключових досягнень стало створення першої в Україні Молодіжної приймальні - простору, де молоді люди могли отримати консультації, підтримку та допомогу в реалізації власних ініціатив.
Після початку повномасштабного вторгнення Аліна продовжила працювати у сфері молодіжної політики на національному рівні. Як тренерка програми «Молодіжний працівник», координаторка програм ЮНІСЕФ, експертка громадських організацій та членкиня Молодіжної ради при Донецькій ОДА і Київської міської молодіжної ради, вона допомагає громадам створювати молодіжні ради, навчає молодіжних лідерів, підтримує інтеграцію внутрішньо переміщеної молоді та впроваджує сучасні механізми її участі в ухваленні рішень.
Для Аліни Козицької справжній результат - це молоді люди, які після навчання започатковують власні проєкти, стають волонтерами, лідерами громад і продовжують створювати можливості для інших. Саме так вона щодня формує нове покоління активної, відповідальної та незламної української молоді.

«Молода людина року – 2026» у номінації «Провідники знань» Раленко Анна
Анна Раленко – учитель англійської мови, української мови та літератури, зарубіжної літератури Білозерської загальноосвітньої школи №15. Уже понад одинадцять років вона навчає дітей, поєднуючи сучасні освітні підходи, творчість і прагнення розкрити потенціал кожного учня.
Педагог активно впроваджує інноваційні методики та цифрові технології, а також ділиться власним досвідом із колегами на всеукраїнських і міжнародних конференціях, форумах та професійних заходах. Її педагогічна майстерність неодноразово відзначалася престижними нагородами, зокрема перемогами у всеукраїнських конкурсах «Педагогічна майстерність», «Педагог-новатор», «Творчий вчитель – обдарований учень» та обласному проєкті «Цифрова Донеччина».
Окремий напрям діяльності Анни – волонтерські освітні ініціативи. Вона допомагала дітям долати освітні втрати у проєктах «Освітній суп», благодійних програмах фонду «Все буде добре – Україна» та Street Child Ukraine. Також реалізувала низку соціальних проєктів у Білозерському, спрямованих на розвиток молоді, культури та міського простору.
Анна активно займається літературною творчістю, є авторкою поезії та пісень, редакторкою поетичних збірок і лауреаткою всеукраїнських літературних конкурсів. У 2026 році її авторська пісня «Я йду від тебе й до тебе», присвячена рідному Білозерському, отримала спеціальну відзнаку фестивалю «Педагогічні перлини Донеччини».
Своєю професійною, громадською та творчою діяльністю Анна Раленко доводить, що сучасний учитель є не лише провідником знань, а й натхненником, який формує активну, творчу та свідому молодь України.