Уродженець села Ксенівка на Донеччині, Віталій Коломієць пройшов шлях від робітника маріупольських гігантів «Азовмашу» та «Азовсталі» до загартованого ветерана війни. Гартування металом та робітнича дисципліна згодом стали підґрунтям його непохитної стійкості на фронті.
У 2016 році Віталій свідомо обрав шлях захисника, вступивши до лав 54-ї окремої механізованої бригади. У її складі він пройшов пекло АТО та ООС, а початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року зустрів на бойовому чергуванні в Мар’їнці. Згодом були роки запеклих боїв у районі Сіверська, де воїн разом із побратимами стримував навалу ворога.
За десять років безперервної служби Віталій Коломієць проявив виняткову мужність, відзначену орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою ОТУ «Лиман» «За доблесть», «Хрестом 54 ОМБр» та нагородою Міністра оборони «Захиснику України».
У квітні 2026 року за сімейними обставинами Віталій демобілізувався. Сьогодні він мешкає в Лубнах на Полтавщині та працює на заводі «Лубнимаш». Його життєвий шлях - це приклад сталевої витримки, вірності обов’язку та незламності українського духу як на лінії вогню, так і в мирній праці.

У свої 24 роки Абрамова Аліса - слідча зі Слов'янська поєднує виняткову професійність і глибоку людяність. Мріючи про адвокатуру, у березні 2022 року вона свідомо обрала службу в поліції рідного міста. Сьогодні вона - учасник бойових дій та володарка двох магістерських дипломів (із права та психології). Це дозволяє їй не лише ефективно розслідувати злочини, а й підтримувати тих, хто пережив жахіття війни.

Під постійними обстрілами, у бронежилеті та касці, Аліса документує воєнні злочини окупантів. Під час авіаудару по Слов'янську 10 березня 2026 року та атаки FPV-дрона на Миколаївку дівчина не лише фіксувала руйнування, а й розбирала завали та надавала першу домедичну допомогу.

Навіть у найтяжчі моменти вона зберігає доброту: виїжджаючи до прифронтових зон, завжди бере корм для покинутих тварин. За мужність і бездоганну службу поліцейська відзначена Подяками Голови Нацполіції, очільника ГУНП Донеччини та командування ЗСУ.

Вона - приклад сучасного українського офіцера: смілива, віддана Присязі та народжує віру в Перемогу, зберігаючи в серці світло й віру в дива.

Номінація «Покликані рятувати» Сергій Єщенко
Сергій Єщенко понад 14 років присвятив службі в ДСНС України. Родом із Бахмута, він ще з дитинства мріяв стати рятувальником, а сьогодні обіймає посаду заступника начальника регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях Головного управління ДСНС України у Донецькій області.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Сергій працював у Бахмуті, ліквідовуючи наслідки ворожих обстрілів, рятуючи людей з-під завалів, гасячи пожежі, евакуйовуючи цивільне населення та доставляючи гуманітарну допомогу. Він неодноразово брав участь у найскладніших рятувальних операціях у Бахмуті, Покровську, Новогродівці та інших містах Донеччини, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.
За мужність і відданість службі нагороджений відзнаками Президента України «За оборону України», «За участь в антитерористичній операції», нагрудними знаками «За відвагу в службі» та «За відвагу в надзвичайній ситуації», а також низкою державних і відомчих нагород.
Своєю щоденною працею Сергій Єщенко доводить, що професія рятувальника - це покликання, засноване на мужності, професіоналізмі, відповідальності та безмежній відданості людям. Його життєвий приклад є втіленням стійкості, самопожертви та незламності сучасної Донеччини.

Номінація «Серце Перемоги» Кудинова Анастасія
Уродженка Селидового Анастасія Кудинова з 5 років присвятила себе спортивній аеробіці, здобувши звання кандидата в майстри спорту України. Здобувши тренерську освіту в Запоріжжі, вона повернулася до рідного міста, де працювала інструктором з фізичної культури в ЦФЗН «Спорт для всіх».
У 2022 році життя Анастасії зазнало важкого удару: її чоловік зник безвісти, виконуючи бойове завдання. Це випробування не зламало дівчину, а перетворило її біль на рішучість. Вона свідомо вступила до лав Збройних Сил України, де пройшла шлях від 42-ї ОМБр до 119-ї ОБр ТрО.
Освоївши аеророзвідку, Анастасія працювала з дронами Mavic, а згодом стала оператором важких ударних безпілотників Vampire. Вона неодноразово виконувала надскладні завдання на лінії фронту. Під час одного з виїздів, знешкодивши ворожу загрозу, Анастасія отримала осколкове поранення від FPV-дрона. Проте після реабілітації вона одразу повернулася на передову.
Історія Анастасії Кудинової — це приклад сталевої волі, де спортивне гартування, особиста мужність та вірність Батьківщині наближають перемогу України

Номінація «Імпульс молодіжних ініціатив»
Анна Павленко - учениця 10 класу з Бахмута, яка поєднує високі навчальні досягнення, спортивні успіхи та активну громадську діяльність. Багаторазова призерка обласних змагань з легкої атлетики, переможниця предметних олімпіад і творчих конкурсів, вона гідно представляла Донеччину на всеукраїнському рівні.
Після вимушеної евакуації до Дніпра Анна не припинила громадську діяльність. Вона очолила Обласну раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини, а у 2026 році була обрана головою Молодіжної ради Бахмутської громади. Її ініціативи спрямовані на підтримку дітей, внутрішньо переміщених осіб та розвиток молодіжного лідерства. Анна організовує арттерапевтичні заняття, тренінги із саморегуляції, театральні заходи для дітей із прифронтових громад, бере участь у волонтерських акціях на підтримку українських захисників.
За активну громадянську позицію та волонтерську діяльність вона відзначена подяками Бахмутської міської військової адміністрації та Луганського обласного центру молодіжних ініціатив і соціальних досліджень.
Сьогодні Анна представляє Донеччину у Всеукраїнському молодіжному конгресі при Президентові України та працює над розвитком міжрегіональної співпраці молодіжних рад. Її приклад переконує: молодь Донеччини не лише долає виклики війни, а й формує нові можливості для розвитку громад і майбутнього України.

У номінації «Провідники знань» Базаєв Олексій
Олексій Базаєв – учитель правознавства та предмета «Захист України» Маріупольської загальноосвітньої школи №29. Його життєвий шлях є прикладом стійкості, професійного розвитку та відданості освіті. Двічі через війну він був змушений залишити рідний дім: у 2014 році родина переїхала з Донецька до Маріуполя, а після початку повномасштабного вторгнення – до Коростеня.
Закінчивши Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Олексій обрав педагогічну діяльність. Сьогодні він поєднує роботу вчителя з навчанням в аспірантурі, працюючи над кандидатською дисертацією та постійно вдосконалюючи професійну майстерність.
На уроках правознавства й «Захисту України» він формує в учнів правову культуру, критичне мислення, патріотизм і відповідальність. Значну увагу приділяє роботі з обдарованою молоддю: готує школярів до олімпіад і конкурсів, де його вихованці вже стали призерами обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства та переможцями всеукраїнських інтелектуальних змагань.
Як класний керівник Олексій створює атмосферу довіри та взаємоповаги, реалізує з учнями патріотичні, волонтерські та виховні ініціативи, допомагаючи дітям розвивати лідерські якості й активну громадянську позицію.
Своєю щоденною працею молодий педагог доводить, що справжній учитель є не лише носієм знань, а й наставником, який надихає молодь, допомагає їй долати виклики та формує покоління відповідальних громадян України.

Номінація «Творці змін та можливостей» Орищина Яна
Шлях Яни Орищини від рідної Бахмутчини до координації ключових соціальних проєктів Прикарпаття — це натхненний приклад того, як власні випробування перетворюються на силу для допомоги іншим.
Уродженка села Верхньокам’янське на Бахмуччині, Яна здобула дві вищі освіти, але свій головний вибір зробила у 2015 році. Працюючи вчителькою та соціальною педагогинею в «Карітас Краматорськ», вона присвятила себе допомозі дітям і батькам у прифронтовій зоні, повертаючи їм відчуття безпеки, тепла та надії.
Вимушений переїзд через повномасштабну війну до Івано-Франківська став випробуванням, яке родина Яни подолала разом. Розпочавши з волонтерства, вона невдовзі очолила масштабний міжнародний гуманітарний проєкт із командою з 53 спеціалістів, опікуючись тисячами переселенців, дітьми та літніми людьми.
Сьогодні Яна працює соціальною менеджеркою у проєкті з формування життєстійкості. Вона розробляє нові гранти, координує співпрацю з владою та створює особливі програми підтримки — зокрема виїзні ретрити й групи взаємопідтримки для родин загиблих Захисників, ветеранів та безвісти зниклих. Водночас Яна тримає зв’язок із рідною Званівською громадою, допомагаючи зберігати її єдність.

Номінація «Покликані рятувати» Гусейнов Владислав
Владислав Гусейнов – офіцер ДСНС України, який присвятив своє життя порятунку людей та захисту цивільного населення в умовах війни. Переживши у дитинстві вимушене переселення з окупованої Горлівки до Бахмута, він обрав професію рятувальника, щоб допомагати тим, хто опинився в небезпеці, та дарувати людям шанс на безпечне майбутнє.
З початку повномасштабного вторгнення Владислав бере безпосередню участь у заходах із захисту населення та евакуації жителів Донецької області із зон активних бойових дій. У 2025 році він був направлений до приймального (транзитного) пункту евакуації в Павлограді, де разом із представниками Донецької обласної державної адміністрації та громадськими організаціями забезпечував прийом, облік і надання першочергової допомоги евакуйованим. За його участі комплексну підтримку отримали понад 6 300 громадян, серед яких 835 осіб з інвалідністю та 389 дітей. Завдяки професійній організації роботи транзитний пункт безперебійно забезпечував допомогу людям, які втратили свої домівки.
У березні 2026 року Владислав виконував евакуаційні завдання у Дружківській громаді Краматорського району, яка перебувала під постійними обстрілами. Ризикуючи власним життям, він очолював евакуаційні групи, організовував вивезення цивільного населення та допомагав маломобільним громадянам залишити небезпечні райони. Завдяки професійним і рішучим діям команди було врятовано 26 осіб, серед яких 7 маломобільних громадян.
Своєю відданістю службі, мужністю та високим професіоналізмом Владислав Гусейнов щодня доводить, що незламна воля проявляється не лише у стійкості перед труднощами, а й у готовності ризикувати власним життям заради порятунку інших. Його діяльність є вагомим внеском у захист населення Донеччини та зміцнення безпеки України.

«Молода людина року – 2026» у номінації «Варта життєстійкості»
Щербина Єлізавета
У номінації «Варта життєстійкості» обласного конкурсу «Молода людина року – 2026» Донеччину представляє Єлізавета Щербина – інженер-програміст підприємства критичної інфраструктури Донецької області.
Свій професійний шлях Єлізавета розпочала у сфері обслуговування, де навчилася ефективній комунікації, відповідальності та вмінню швидко знаходити рішення у нестандартних ситуаціях. Бажання бути корисною суспільству спонукало її перейти до роботи на підприємстві теплоенергетики, яке забезпечує життєво важливі потреби населення.
Сьогодні вона працює інженером-програмістом, організовує військовий облік та координує внутрішні процеси підприємства. В умовах воєнного стану її діяльність потребує високої відповідальності, точності та оперативності, адже від ефективної організації роботи залежить стабільне функціонування підприємства й безперебійне забезпечення людей теплом.
Єлізавета переконана, що життєстійкість проявляється у щоденній сумлінній праці, готовності брати відповідальність, підтримувати колег і забезпечувати стабільність навіть у найскладніших умовах. Вона продовжує професійно розвиватися та впевнена, що саме відповідальність, небайдужість і відданість своїй справі є основою сильного майбутнього України.

В умовах повномасштабної війни питання безпеки та захисту жінок, які постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насильства, набуває особливої актуальності. Військові дії, вимушене переміщення, втрата звичного оточення та постійний стрес значно підвищують ризики насильства, особливо для внутрішньо переміщених осіб.
З метою підтримки жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах, у межах реалізації проєкту «Пліч-о-пліч: Знаю. Дію. Захищена.», що впроваджується Центром гендерної культури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля у партнерстві з Благодійним фондом «Слов'янське серце» за фінансової підтримки фонду Kvinna till Kvinna, розроблено Telegram-чат-бот SafeStep – @safestep_ukrbot.
Чат-бот створено для надання оперативної, безпечної та конфіденційної допомоги жінкам, які перебувають у ситуації домашнього чи гендерно зумовленого насильства. Він містить:
• покрокові алгоритми дій у кризових ситуаціях;
• рекомендації щодо особистої безпеки;
• контакти гарячих ліній та служб допомоги;
• практичні поради, які можуть стати в пригоді у критичний момент.
Особливо корисним цей цифровий інструмент є для внутрішньо переміщених жінок, які часто опиняються далеко від рідних і близьких, не знають, де отримати психологічну, юридичну чи соціальну підтримку, та потребують швидкого доступу до перевіреної інформації.
Скористатися чат-ботом можна у месенджері Telegram за посиланням @safestep_ukrbot. Він працює конфіденційно та допомагає швидко зорієнтуватися в алгоритмі дій і знайти необхідну підтримку незалежно від місця перебування.
Пам'ятайте: домашнє та гендерно зумовлене насильство не можна замовчувати. Допомога поруч, а перший крок до безпеки можна зробити вже сьогодні