|
|
Новини
|
31.03.2025 |
|
 Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився п’ятим елементом від Донеччини. До списку внесено «Культурні звичаї та способи самовираження, пов’язані з обрядовим хлібом Надазовських греків (Псатир)». Цей елемент отримав статус нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.
«Псатир» - це більше ніж святковий хліб. Він є символом єднання громади, уособлює духовну спадщину та традиції Надазовських греків. Процес його виготовлення супроводжується давніми обрядами, що передаються з покоління в покоління, забезпечуючи спадковість культурної ідентичності.
Технологія приготування Псатиря має декілька варіацій, однак ключові етапи залишаються незмінними: тісто скручують у джгут, роблять акуратні надрізи та формують виріб таким чином, щоб зовнішньо утворилися чотири півмісяці, а в центрі - хрест, що символізує страждання Христа.
Ареал побутування цієї традиції охоплює території компактного проживання Надазовських греків на південному заході Донецької області. Зокрема, найбільші спільноти, які бережуть і передають цю культурну практику, знаходяться в Маріупольському, Волноваському та Кальміуському районах, а також у містах Маріуполь, Волноваха і Вугледар.
Включення цього елемента до Національного переліку підкреслює значущість збереження традицій Надазовських греків та сприяє підвищенню суспільної обізнаності про унікальні культурні практики Донеччини.
Висловлюємо щиру подяку носіям традиції та представникам Мангушської селищної громади за невтомну працю та самовідданість, спрямовану на збереження та передачу цього культурного елемента, адже ваш внесок має важливе значення для підтримки та розвитку автентичної культури Надазовських греків, що є невід’ємною частиною культурної мозаїки України.
За інформацією управління культури і туризму облдержадміністрації |
|
31.03.2025 |
|
У рамках реалізації Національного проєкту «Пліч-о-Пліч: згуртовані громади» до Миколаївської громади завітали представники Коломиї. Гості з Івано-Франківщини дізнались про теперішню ситуацію на Донеччині та зокрема в Миколаївській громаді, яка знаходиться наразі близько двадцяти кілометрів від лінії фронту.
Учасники проєкту обговорили наступні кроки в рамках співпраці громад та обміну досвідом. Зокрема, в питаннях відновлення постраждалої від дій окупантів інфраструктури, енергозбереження, роботи комунальних підприємств, поводження з відходами та новацій у сфері водозабезпечення.
Обидві громади мають великий досвід в підтримці підрозділів Сил оборони України та мають на меті скоординувати подальші дії задля розв'язання важливих питань, які турбують наших військових.
Також керівництво Коломийської громади зацікавив досвід мешканців Донеччини та органів влади щодо реакції на надзвичайну ситуацію в регіоні у зв’язку з постійними атаками окупантів.
За підсумками робочого візиту партнерів з Івано-Франківщини до Миколаївської громади окреслили основні напрямки подальшої співпраці та взаємодії.
|
|
31.03.2025 |
|
 У часи, коли безпека та знання стають ключовими факторами виживання, платформа «Центр єдності та національного спротиву» Донецької області продовжує свою важливу місію – навчати громадян необхідних навичок протимінної безпеки та домедичної допомоги. Ці знання рятують життя та допомагають людям бути готовими до викликів, які ставить перед ними сьогодення.
Щодня жителі Донецької області стикаються з небезпеками, спричиненими бойовими діями та замінованими територіями. Саме тому навчання з протимінної безпеки є критично важливим. Фахівці платформи проводять тренінги, на яких навчають розпізнавати вибухонебезпечні предмети, правильно поводитися у разі їх виявлення та запобігати трагічним випадкам.
Також одним із пріоритетних напрямів роботи Центру є навчання навичок домедичної допомоги. Учасники тренінгів дізнаються, як надати першу допомогу при пораненнях, кровотечах, переломах та інших критичних станах. Це вміння особливо важливе в умовах, коли екстрені служби можуть не мати можливості оперативно дістатися до постраждалих. Географія діяльності платформи постійно розширюється. До вже наявних партнерів, з якими Центр співпрацює, долучаються нові організації. Одним із таких нових партнерів став навчально-тренувальний центр «КоЛеСо». Співпраця з цією організацією дозволяє ще більшій кількості мешканців Донецької області отримати необхідні знання з тактичної медицини та навички для власної безпеки та виживання в складних умовах. Діяльність платформи «Центр єдності та національного спротиву» є важливим внеском у забезпечення безпеки громадян. Навчання та підготовка людей – це запорука збереження життя та здоров'я кожного українця. Закликаємо всіх охочих долучатися до тренінгів та поширювати ці життєво важливі знання у своїх громадах.
|
|
31.03.2025 |
|
Діти з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із Сіверської громади, які нині проживають у місті Шептицькому на Львівщині, долучилися до захопливого майстер-класу з виготовлення віночків із паперових метеликів. Захід відбувся у просторі Шелтер Шептицький, а супроводжувала юних учасників керівник Сіверського молодіжного центру "Територія М".
Під час майстер-класу діти та молодь поринули у чарівний світ кольорів та творчої майстерності. Вони:
Ознайомилися з різними техніками роботи з папером;
Навчилися створювати унікальні віночки у легкій, повітряній композиції;
Відчули атмосферу натхнення та творчості.
Однак такі заходи несуть у собі не лише естетичне задоволення. Важливим аспектом є соціалізація дітей у новому середовищі. Під час майстер-класу учасники не лише виготовляли вироби власноруч, а й знайомилися між собою, ділилися враженнями, обмінювалися контактами та дізнавалися більше одне про одного. Таким чином, у невимушеній атмосфері проходить їхня адаптація в нових громадах. Такі ініціативи є важливим елементом підтримки дітей та молоді, які вимушено залишили свої домівки. Вони допомагають відволіктися від труднощів, знайти нових друзів і відчути себе частиною великої дружньої спільноти. Сподіваємось, що подібні заходи й надалі будуть надихати маленьких переселенців та дарувати їм нові можливості для самовираження!
|
|
31.03.2025 |
|
Команда БФ «Слов’янське серце» взяла участь у форумі «Гендерна рівність. Протидія насильству. Реагування на виклики війни».
Це був неймовірно важливий та насичений день, сповнений нових знайомств, обміну досвідом та натхненням для подальшої роботи.
Ми мали можливість презентувати нашу діяльність, розповісти про підтримку дівчат та жінок, які постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насильства, а також знайти партнерів, з якими разом будемо робити ще більше корисних ініціатив.
Об’єднуючи зусилля, ми можемо створити середовище, в якому кожна людина почувається захищеною та має рівні можливості.
Дякуємо організаторам за можливість бути частиною цієї важливої події. Віримо, що кожна зустріч – це ще один крок до змін, яких так потребує суспільство.
Разом – сильніші!
|
|
31.03.2025 |
|
28 березня 2025 року учасники форуму «Гендерна рівність та протидія насильству: соціальні послуги як основа реагування на виклики війни» взяли участь у роботі конференції, присвяченій детальному обговоренню соціальних питань та викликів війни у соціальній сфері, інтеграцію переміщених сервісів та запобігання професійному вигоранню.
Захід організовано ГО «МАРТІН-клуб» у партнерстві з Донецькою обласною державною адміністрацією та за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні. Конференцію відкрили заступник голови Донецької облдержадміністрації Олександр Шевченко, гуманітарна координаторка Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні Ганна Карпеченкова та голова ГО «МАРТІН-клуб» Вікторія Федотова.
Олександр Шевченко, заступник голови Донецької облдержадміністрації, наголосив на важливості роботи фахівців соціального сектору для підтримки населення, а також зробив акцент на постійному рівні стресу, який викликає робота у важких умовах: «Крім повсякденної важкої роботи, фахівці області перебувають під постійним впливом стресу та ризиків для життя й навіть приходячи до дому не завжди можуть відволіктись та перезавантажитись. Тож я дякую нашим партнерам – Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та ГО «МАРТІН-клуб» за можливість нашим фахівцям, які працюють в надскладних умовах, виїхати з області на декілька днів та зібратись разом й крім вдосконалення своїх професійних навичок ще й ментально перезавантажитись».
Робота конференції була структурована в три тематичні блоки:
Перший блок присвятили ролі соціальних послуг у подоланні наслідків війни. Виступили Марина Глущенко, начальниця відділу Донецького обласного центру соціальних служб, Анастасія Плющова, менеджерка проєктів в сфері протидії гендерно зумовленому насильству ГО «МАРТІН-клуб» та Юлія Сідорук, психологиня Центру Допомоги Врятованим, «ГО МАРТІН-клуб». Експертки поділилися практичними кейсами ефективного реагування на гендерно зумовлене насильство та психологічної підтримки постраждалих. Крім цього, учасники та учасниці заходу виконували практичну вправу зі створення дерева рішення зазначених для кожної з 6 груп проблем соціальної сфери.
Другий блок зосередився на інтеграції переміщених фахівців у нові громади. Іванна Величко, координаторка кейс-менеджменту та мобільних бригад ГО «МАРТІН-клуб» та Євгенія Бутюгіна, координаторка кар’єрного хабу «ВОНА» представили успішні практики створення та забезпечення роботи сервісів та служб на реальних прикладах. Крім цього, учасники та учасниці ділились власним досвідом та обговорювали шляхи вирішення проблем.
Третій блок був присвячений актуальній темі профілактики професійного вигорання, під час якого було презентовано методики самодопомоги та психологічного відновлення для фахівців, які працюють в умовах стресу та конфлікту.
На завершення конференції Лілія Золкіна, начальниця управління сімʼї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації наголосила на важливості консолідації зусиль громадських організацій, державних установ та міжнародних партнерів для ефективної відповіді на виклики війни й зазначила, що попри надскладну ситуацію в області керівництво облдержадміністрації та керівники місцевих державних адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів роблять все можливе для збереження області й підтримки як населення, так і фахівців громад: «Наше спільне головне завдання – збереження області та зупинка ворога, тож ми маємо відновлювати свій ресурс та продовжувати рух вперед».
Після закінчення конференції учасники поділились враженнями та думками, а одна учасниця навіть представила вірш:
«Живе Донеччина жінками
Тримає свій жіночий стрій
Ніжними та сильними руками
Тримає небо та іде у бій!
Незламну силу зберігає українка,
Але моя Донеччина теж жінка
Відважна, сильна та смілива
І не зламати їй вітрила!»
|
|
27.03.2025 |
|
Покровська громада приєдналась до проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Відбулася важлива зустріч представників Покровської міської військової адміністрації з делегаціями Шептицької та Тульчинської громад.
У ході візиту делегація Шептицької та Тульчинської громад ознайомилася з роботою Покровської ТГ, дізнавшись про її функціонування до та після повномасштабного вторгнення рф в Україну. У рамках другого етапу проєкту, спрямованого на відновлення інфраструктури та підтримку ВПО, Покровська та Шептицька громади підписали меморандум про співпрацю.
Цей документ стане основою для спільних ініціатив у соціальній, культурній та спортивній сферах, а також для відновлення зруйнованих об’єктів.
«З Шептицькою громадою ми активно співпрацюємо. Сьогодні підписанням меморандуму ми фіналізували наші взаємовідносини, тих планів та спільних дій, які ми намітили в рамках «Пліч-о-пліч». Це соціальні, культурні, спортивні і багато інших ініціатив, які спрямовані на єднання наших громад та самої України», - зазначив начальник Покровської МВА Сергій Добряк.
Меморандум між громадами спрямований на:
• Налагодження співпраці для подолання наслідків збройної агресії, задоволення базових потреб населення та відновлення життєдіяльності громади-форпосту;
• Зміцнення стійкості та соціальної згуртованості громади;
• Створення умов для соціальної адаптації та підтримки місцевого населення й внутрішньо переміщених осіб через гуманітарну допомогу, аварійно-відновлювальні роботи, культурно-освітні заходи та інші ініціативи.
«Ми дуже раді, що Покровська громада долучилась до другого етапу проєкту «Пліч-о-пліч». Наші громади мають спільну історію, і зараз ми маємо ще й духовне споріднення. Ця співпраця вийде на новий рівень, і я впевнений, що вона принесе користь усім громадам-учасникам», - зазначив міський голова Шептицького Андрій Залівський.
Укладений документ про співпрацю стане основою для реалізації спільних проєктів, орієнтованих на відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури та створення нових можливостей для соціально-економічного розвитку громади.
За матеріалами Покровської міської військової адміністрації
|
|
27.03.2025 |
|
 Ми пропонуємо:
заробітну плату з урахуванням додаткових виплат
матеріальну допомогу для оздоровлення
матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань
соціальне забезпечення, пільговий лізинг на житло, компенсацію оренди за винайм житла
забезпечення сучасним форменим одягом та іншим речовим майном
професійну підготовку за міжнародними стандартами
безкоштовне медичне обслуговування у закладах МВС для працівників і членів сімей та багато іншого.
Мотивація – Україна! Телефон +380 (50) 594 32 12
|
|
27.03.2025 |
|
Міністерство молоді та спорту України, Всеукраїнський молодіжний центр та проєкт Ради Європи «Молодь за демократію в Україні: Фаза IІI» у співпраці з Асоціація Молодіжних працівників України - АМПУ провели всеукраїнське дослідження потреб молодіжних працівників і працівниць у 2024 році.
Результати ґрунтуються на опитуваннях, фокус-групах та участі самих молодіжних працівників та працівниць.
Презентації відбулись на форумі «Об’єднані світлом» (листопад 2024) та на звітній конференції АМПУ (січень 2025).
Основні потреби фахівців у сфері молодіжної роботи:
Фінансова підтримка
Професійний розвиток і підтвердження кваліфікації
Психологічна підтримка
Безпека персоналу і робочих просторів
Комунікаційна та інформаційна підтримка
Розвиток молодіжних центрів
Методична підтримка і менторство
Визнання ролі молодіжної роботи державою
Ознайомитись із повним звітом можливо за посиланням:
https://rm.coe.int/youth-workers-needs/1680b2a9f3
|
|
26.03.2025 |
|
 Сіверська громада - одна з 10 фіналістів третьої хвилі конкурсу мінігрантів «DIY COMMUNITY» за підтримки ЮНІСЕФ.
Команда проєкту «Створюй відчуття», до якої увійшли представники Молодіжної ради, молодіжного центру «Територія М» та голова ГО «Пані в громаді», успішно захистила свій проєкт та отримала можливість його реалізації на території Дніпропетровської області.
Основна мета проєкту «Створюй відчуття» - підвищення рівня емоційної стійкості та психологічного добробуту молоді 14 - 24 років з числа ВПО Сіверської громади через проведення творчих майстер-класів та заходів з психоемоційної підтримки.
Зараз команда проєкту активно займається підготовкою до серії заходів, які включатимуть:
- майстер-класи з пірографії (випалювання по деревині);
- розпис екосумок;
- виготовлення свічок з вощини;
- проведення груп взаємопідтримки.
Очікується, що ці активності допоможуть учасникам знайти нові способи самовираження, зменшити рівень стресу та покращити емоційний стан. Програма ЮНІСЕФ у Донецькій області реалізується ГО «Заходи» у партнерстві з ГО «Країна розвитку» за підтримки Донецької ОДА.
За матеріалами Сіверської міської військової адміністрації |
|
26.03.2025 |
|
У засіданні взяли участь голова Маріупольської райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації Наталія Воробйова, Тамара Лук’янчук - голова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Донецькій обласній державній адміністрації, заступник начальника управління у справах пільгової категорії громадян – начальник відділу з питань внутрішньо переміщених осіб Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації Ольга Бондаренко, виконуюча обов’язки директора КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь», радник голови Донецької облдержадміністрації з питань психологічного здоров’я на громадських засадах Ілона Кислицька, голова Федерації грецьких товариств України Степан Махсма, а також соціальні менеджери команд Центрів життєстійкості територіальних громад, керівники та працівники територіальних громад.
На засіданні обговорювали питання збереження культурної ідентичності приазовських греків. Збереження культурної ідентичності приазовських греків є важливою складовою національного розвитку України. Сьогодні важливо зберігати мову, традиції, обряди та культурні цінності цієї групи. Основна роль у збереженні культурної спадщини належить грецьким товариствам та організаціям, які активно підтримують культурні ініціативи, організовують заходи для збереження традицій. Вони отримують підтримку на державному та місцевому рівнях для розвитку культурних програм, співпраці між громадами та органами влади для збереження і розвитку грецької культури в Україні.
Також говорили про реалізацію підтримки ментального та психологічного здоров’я мешканців територіальних громад нашого району. Підтримка ментального та психологічного здоров’я є ключовою для розвитку здорового та стійкого суспільства в умовах сучасних викликів.
Для більш ефективної роботи ради на засіданні було прийнято рішення про утворення робочих груп для вирішення соціальних питань внутрішньо переміщених осіб Маріупольського району.
Розглянуті питання підтверджують необхідність зміцнення співпраці територіальних громад Маріупольського району в сфері допомоги внутрішньопереміщених осіб, що дозволить швидко реагувати на всі виклики воєнного стану.
|
|
26.03.2025 |
|
 Днями відбулась конференція "Доступ до послуг для постраждалих від СНПК як елемент відновлення: досягнення та виклики", організована Аналітичним центром ЮрФем за підтримки HIAS. Модерувала захід Larysa Denysenko, правозахисниця, адвокатка, письменниця, медійниця, співзасновниця та членкиня правління ЮрФем.
Ця конференція стала майданчиком для обговорення доступних на сьогодні сервісів та послуг для постраждалих від СНПК, які забезпечуються як органами державної влади, так і громадськими організаціями, бар’єрів, які перешкоджають постраждалим звертатися по такі послуги, та пошуку рішень задля подолання цих перешкод.
Розпочали конференцію із панельної дискусії, присвяченої розвитку системи послуг для постраждалих від СНПК. Під час неї обговорювали основні досягнення, виклики та наступні кроки. Модерувала дискусію Олена Огоновська, журналістка, юристка, спеціалістка з комунікацій та розвитку партнерств комунікаційного відділу "ЮрФем".
Основою для розбудови механізму надання невідкладної, ефективної та комплексної допомоги постраждалим в Україні стала Рамкова програма співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом, та Імплементаційний план до неї. Над реалізацією цієї програми працює створена у 2022 році Міжвідомча робоча група (МРГ), головою якої є Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко.
Результати виконання Імплементаційного плану за 2024 рік представила Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та співкоординаторка першої підгрупи МРГ.
Зокрема, пані Галина розповіла про прийнятий нещодавно Закон №4067, який передбачає надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від СНПК, головування України в Глобальному альянсі із запобігання сексуальному насильству під час конфліктів та пріоритети України у цьому напрямку, а також важливість оновлення Національного плану дій 1325.
Детальніше про згаданий Закон (4067) розповіла одна з його ініціаторок Марина Бардіна, народна депутатка України. Важливим було долучення до розробки Закону самих постраждалих від СНПК. Ключове в Законі, за словами пані Марини: фінансова підтримка, медична та психологічна допомога. Наразі ж напрацьовується підзаконна нормативно-правова база.
Одним з основних державних суб’єктів, відповідальних за реагування на СНПК, є Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба), яка контролює якість послуг, що надаються постраждалим відповідними соціальними службами. Vasyl Lutsyk, Голова Національної соціальної сервісної служби України, розповів, що було проведено аудит служб, які надають допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства та насильства за ознакою статі, що дозволило побачити реальний стан по кожній області та громаді.
Ольга Чуєва, фахівчиня з питань реагування на СНПК Фонду ООН в галузі народонаселення та співкоординаторка 3-ьої підгрупи МРГ (надання комплексної допомоги постраждалим від СНПК), розповіла про проведення постійного моніторингу того, які є служби й чи вони готові забезпечувати належні послуги. Пані Ольга згадала у своїй промові про систему Центрів допомоги врятованим, які спрямовані на те, щоб постраждалі мали єдине джерело звернення.
Невіддільним елементом реагування на СНПК є забезпечення постраждалим доступу до правосуддя та притягнення винних до відповідальності. Цими та іншими питаннями займаються представники й представниці 3-ї підгрупи Міжвідомчої робочої групи. Її співкоординаторкою є Hrystyna Kit, керівниця Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. Христина під час дискусії розповіла про основні якісні зміни, які відбулись у цій сфері, впродовж останнього часу. Зокрема, ратифікацію Римського статуту та роботу Офісу Генерального прокурора у формуванні єдиних стандартів досудового розслідування злочинів СНПК. Ці стандарти зараз у формі проєкту, але є намір, щоб вони були затверджені спільним наказом і застосовувалися усіма суб'єктами сектору безпеки, особливо на локальному рівні.
Віднедавна українці/ки можуть подавати заяви до міжнародного Реєстру збитків за шістьма новими категоріями. Йдеться, зокрема, про сексуальне насильство та катування. Однією зі спікерок дискусії стала Ганна Христова, голова Київського офісу Реєстру збитків для України, яка розповіла про особливості функціонування Реєстру. Зокрема, про те, що відповідну заяву можна подати через “Дію”. А також те, що отримання допомоги на національному рівні не перешкоджає зверненню до Реєстру (але про це потрібно вказати в заяві).
Ще однією спікеркою панелі стала Марина Акіншина, менеджерка з питань захисту організації HIAS, яка розповіла про особливості діяльності організації в контексті сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Наприкінці дискусії кожен/на зі спікерок виокремили те, якими мають бути наступні кроки задля розвитку системи послуг. Серед рекомендацій, зокрема:
- подальше напрацювання і затвердження відповідної нормативно-правової бази (зокрема, щодо Закону 4067);
- забезпечення доступу громадян/ок до соцпослуг за кордоном;
- посилення спроможностей постраждалих, принцип “нічого про нас без нас”;
- затвердження стандартів досудового розслідування;
- прийняття законопроєкту №9351;
- впровадження інституту адвоката/ки за призначенням у справах СНПК;
- забезпечення можливості системного зворотного звʼязку;
- підвищення інформування на місцях щодо механізмів, які існують;
- наповнення компенсаційних механізмів;
- проведення відповідних навчань для фахівців/чинь;
- інформаційний вихід “за межі бульбашки” та охоплення більшої кількості людей.
Однією з цілей конференції було представлення результатів нового дослідження Аналітичного центру ЮрФем — “Доступність, виклики та потреби: аналіз системи допомоги постраждалим від СНПК в Україні”.
Дослідження містить аналітичний огляд поточного стану забезпечення допомоги постраждалим та рекомендації щодо його вдосконалення. Воно вже доступне до завантаження на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-analiz-systemy-dopomohy/
Про результати дослідження, а також бар’єри у доступі до послуг для постраждалих від СНПК говорили під час другої панельної дискусії, яку модерувала Kateryna Shunevych — Ph.D, керівниця Аналітичного центру ЮрФем.
Спікер(к)ами цієї дискусії стали представники/ці мереж постраждалих від СНПК, а також громадських організацій, які надають послуги.
Так, Єлизавета Шумська, представниця ГО "Нумо, сестри!", у своїй промові окреслила, зокрема, такі бар’єри: відсутність сімейних реабілітаційних програм (важливо, щоб послуги надавалися не лише постраждалим, а і їхнім чоловікам, дружинам, батькам, дітям); виклики у працевлаштуванні та наявності житла, що особливо актуально для жінок, які провели у полоні багато років.
Членкиня правління громадської організації "Sema Ukraine" Галина Тищенко поділилась тим, якими є основні аспекти діяльності “Семи” — спільноти жінок, які пережили СНПК під час збройної агресії Росії проти України. Так, зокрема, пані Галина розповіла про досвід організації у спілкуванні з людьми на деокупованих територіях і те, наскільки важливим є комунікація між самими постраждалими у процесах їхнього відновлення після пережитого. Також Галина порушила питання надання якісної психологічної допомоги, адже на власному досвіді стикнулась з цією проблемою.
Олексій Сівак, засновник ГО "Мережа чоловіків України, які пережили полон і тортури “Випускники"”, виділив одну з найголовніших проблем у доступі до послуг для постраждалих-чоловіків: часто особливості чоловіків-постраждалих не враховуються. Серед основних кроків, які потрібно реалізувати, Олексій назвав створення спецпослуг для чоловіків, боротьба зі стигмою, зокрема на місцях, в громадах, застосування інструментів уповноваження людей, що постраждали від СНПК.
Барʼєри — це втрачений шанс на відновлення і справедливість. Про це зазначила Анна Саєнко, заступниця виконавчої директорки МБФ "Українська фундація громадського здоров’я" з програмних питань. Анна підкреслила, що нині рівень обізнаності щодо СНПК всередині самих громад залишається низьким, серед надавачів/ок послуг зокрема. Барʼєром є питання взаємодії й комунікації, а як наслідок — довіри й комплексності допомоги.
Юлія Нікітіна, координаторка лінії правничої допомоги “ЮрФем: підтримка”, поділилась досвідом “ЮрФем: підтримки” у наданні юридичної допомоги постраждалим від СНПК. Як рекомендацію Юлія виділила те, що потрібно працювати над збільшенням довіри до державних органів, зокрема правоохоронних, задля забезпечення комплексної, безбар'єрної, якісної допомоги, що охоплює ефективну комунікацію, потерпілоорієнтований та людиноцентричний підходи. Онлайн до дискусії долучилась Maria Zheltuha, консультантка Аналітичного центру ЮрФем, яка й працювала над вже згаданим дослідженням. Розробити спеціалізовані чіткі інструкції, яким чином надавати різні види допомоги з урахування особливостей насильства, а також чіткі роз'яснення-інструкції для правоохоронних органів щодо алгоритмів дій для надання допомоги постраждалим, впровадити механізм моніторингу якості послуг та робити акцент на інформуванні постраждалих — такі рекомендації виділила Марія за підсумками дослідження.
Нагадаємо, що звантажити дослідження можна тут: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-analiz-systemy-dopomohy/
Фінальним етапом конференції стала інтерактивна сесія “Співдія задля усунення бар’єрів при наданні послуг для постраждалих від СНПК”, під час якої учасники/ці працювали у трьох групах, формуючи рекомендації щодо:
1) забезпечення комплексної та довготривалої підтримки постраждалих від СНПК, враховуючи індивідуальні потреби та регіональні особливості;
2) покращення інформування постраждалих від СНПК про доступні послуги;
3) необхідних змін для підвищення довіри до державних інституцій та правоохоронних органів у процесі надання допомоги.
Модерувала інтерактивну сесію Daria Rosokhata, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем. А організаційно допомагали учасникам/цям у групах Ярина Бущак, Катерина Пилипенко та Марія Грицишин.
Кожна група опісля дискусії презентувала свої напрацювання, які надалі будуть узагальнені командою Аналітичного центру ЮрФем для формування практичних рекомендацій.
Конференцію "Доступ до послуг для постраждалих від СНПК як елемент відновлення: досягнення та виклики" організовано громадською організацією “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем””. Захід підтримується HIAS в рамках партнерства з Jewish Federations of North America (JFNA). |
|
|
|
|
