Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Новини
У межах програми «Молодіжна демократія» відбувся тренінг, присвячений інструментам впливу та можливостям молоді брати участь у розвитку громади.
11.07.2026

Під час зустрічі учасники та учасниці обговорили, як налагоджувати комунікацію з органами місцевого самоврядування, які механізми участі доступні молоді та як перетворювати ідеї на реальні ініціативи. Також розглянули основні інструменти громадської участі: електронні петиції, звернення, громадські обговорення, молодіжні ради та адвокаційні кампанії.
Окрему увагу приділили вирішенню проблемних ситуацій. Учасники та учасниці дізналися, як визначати проблему, аналізувати її причини, шукати партнерів, будувати конструктивний діалог із владою та обирати найбільш ефективні способи досягнення результату.
 
Регіональний молодіжний конгрес Донецької області провів фокус-групові обговорення щодо актуальних потреб молоді
11.07.2026

Регіональний молодіжний конгрес Донецької області провів серію фокус- групових обговорень з молоддю Краматорського, Покровського, Бахмутського, Волноваського та Маріупольського районів. Метою заходів стало вивчення актуальних потреб молодих людей, формування пропозицій щодо вдосконалення молодіжної політики та представлення напрацьованих рекомендацій на всеукраїнському рівні.

Учасники віком від 14 до 35 років обговорили ключові виклики, з якими сьогодні стикається молодь Донеччини, а також окреслили напрями, які потребують найбільшої уваги з боку держави та органів місцевого самоврядування.
Під час зустрічей молодь порушила питання освіти, професійної реалізації, працевлаштування, розвитку підприємництва, психологічної підтримки, організації змістовного дозвілля, діяльності молодіжних просторів і молодіжних рад. Окрему увагу було приділено перспективам відновлення Донецької області та ролі молоді у цьому процесі.
За результатами обговорень сформовано перелік рекомендацій, які будуть використані під час планування та реалізації регіональної молодіжної політики, а також представлені на всеукраїнському рівні для врахування при формуванні державної молодіжної політики.
Проведення таких заходів є важливим кроком до розвитку відкритого діалогу з молоддю та врахування її потреб у процесі прийняття рішень. Отримані результати сприятимуть розробленню більш ефективних програм підтримки молодих людей і посиленню їхньої участі у відновленні та розвитку Донецької області.
 
Як функціонують релоковані молодіжні ради Донеччини в умовах війни?
11.07.2026

Результати фокус-групових опитувань
З 2 по 4 липня Комітет адвокації та молодіжної політики Молодіжної ради при Донецькій обласній державній адміністрації провів комплексну серію опитувань у форматі фокус-групових дискусій. Ця ініціатива охопила 31 локальну молодіжну раду (консультативно-дорадчі органи) нашого регіону.
Метою Комітету було не просто зафіксувати поточний стан, а оцифрувати реальні виклики релокації, визначити теми необхідних освітніх заходів та сформувати дієвий адвокаційний пакет для підтримки молодіжного активу Донеччини.
Експертна самооцінка спроможності: де ми зараз?
Під час фокус-груп учасники оцінили ефективність роботи своїх рад за останній рік. Попри надскладні умови евакуації та розпорошеність команд, середній показник склав 5.7 із 10, що свідчить про високу життєстійкість молодіжного сектору.
Ключові виклики, які зафіксувало опитування
· Юридичний вакуум: У чинному законодавстві відсутній статус «релокованої молодіжної ради». Типове положення регламентує роботу рад при органах місцевого самоврядування, що створює колізії під час взаємодії з Військовими адміністраціями (ВА/МВА) в евакуації.
· Віковий дисбаланс: Основний кістяк рад в евакуації – це підлітки (14–17 років) та студенти (18–22 роки). Категорія 25–35 років часто випадає з активу через необхідність першочергового облаштування побуту та працевлаштування. Спроби створювати універсальні програми не працюють, адже потреби підлітка та дорослої людини з родиною кардинально різняться.
· Запит на молодіжну інфраструктуру: Перебуваючи у невеликих громадах, що прийняли переселенців, молодь гостро відчуває потребу в сучасних локаціях для самореалізації. Ідеться про брак облаштованих молодіжних просторів, коворкінгів та зон відпочинку, які б допомагали швидше адаптуватися на новому місці.
Психоемоційне навантаження та бар'єри соціалізації
Опитування підсвітило глибокий пласт психологічних труднощів, з якими сьогодні стикається релокована молодь і які безпосередньо впливають на її громадську активність:
· Професійне та емоційне вигорання: Робота в умовах постійної невизначеності, пережитий досвід евакуації та намагання «втримати» діяльність ради на відстані призводять до виснаження лідерів.
· Страх соціалізації та упередженого ставлення: Молоді люди часто мають внутрішні побоювання щодо стереотипного або упередженого ставлення до себе як до ВПО у нових регіонах. Це створює невидимий бар'єр, заважає виходити на контакт із місцевими однолітками та гальмує інтеграцію.
· Тривожність через втрату коріння: Робота в релокації потребує подвійних зусиль – потрібно одночасно зберігати зв'язок із рідною громадою та шукати своє місце в приймаючій.
Чого потребує молодь? (Теми майбутніх навчань)
Зважаючи на результати фокус-груп, Комітет адвокації та молодіжної політики наголошує на важливості фокусування майбутніх освітніх програм на таких напрямах:
· Психоемоційна підтримка та ментальне здоров'я: Тренінги з профілактики вигорання, подолання страхів соціалізації та побудови впевненості у нових середовищах.
· Ефективна інтеграція та міжрегіональний діалог: Практика інструментів безконфліктної комунікації, адвокація створення спільних інклюзивних просторів разом із приймаючими громадами (перехід від позиції «нам не дали» до партнерського «давайте створимо разом»).
· Проєктний менеджмент та фандрейзинг: Навички залучення міжнародних донорів в умовах, коли фінансування з рідних місцевих бюджетів обмежене або тимчасово неможливе через війну.
· Диджитал-інструменти для аналітики та управління: Масштабування кращих цифрових практик для координації команд на відстані або розробка власного застосунку, який об’єднає всі запити молоді регіону
 
Маєш ідеї для громади, але не знаєш, з чого почати?
11.07.2026

Досить чекати на «кращі часи». Настав час навчитися адвокації – інструменту, який перетворює молодіжну раду з «гуртка за інтересами» на реальну силу, з якою рахується влада.

Про що будемо говорити:

Адвокація vs Активізм. У чому різниця і чому одне без іншого не працює.

Як перетворити скаргу на чітке рішення.

Як побудувати стратегію так, щоб результат був відчутним.

Розберемо реальні кейси українських молодіжних рад, які вже змінили свої громади. Подивимось, що спрацювало, і що з цього ти зможеш впровадити вже наступного дня.

Коли: 16 липня о 17:00
Тривалість: 1 година.
Посилання: meet.google.com/mof-cogq-efw

Годі бути спостерігачем. Стань тим, хто створює зміни.

 
10 липня у нашому молодіжному центрі відбулася офлайн психологічна зустріч, присвячена темі внутрішніх бар’єрів. Учасниці досліджували, що таке психологічні бар’єри, як вони формуються та впливають на поведінку, прийняття рішень і взаємини з іншими людьм
11.07.2026

Під час зустрічі молодь аналізувала власні внутрішні обмеження, вчилася розпізнавати страх, сумніви та негативні переконання, які можуть стримувати розвиток і заважати реалізовувати власний потенціал.
Практичні вправи та групове обговорення допомогли учасницям безпечно осмислити свій досвід, визначити особисті ресурси для подолання внутрішніх бар’єрів і знайти способи підтримувати себе в складних ситуаціях.
Такі зустрічі створюють простір для відкритого діалогу, розвитку емоційної стійкості та формування навичок, які допомагають молоді впевненіше долати життєві виклики.
 
Географія національного спротиву розширюється: мешканці Донеччини завершили навчання у Дніпрі, Кропивницькому та Кременчуці
11.07.2026

У містах Дніпро, Кропивницький та Кременчук завершилися навчання з основ національного спротиву для груп з числа мешканців Донецької області. Заняття відбулися у межах співпраці Платформи «Центр єдності та національного спротиву» Донецької області з Дніпропетровським обласним центром підготовки громадян до національного спротиву, Кіровоградським обласним центром підготовки громадян до національного спротиву та Кременчуцьким міським центром підготовки громадян до національного спротиву.
Такі навчання мають особливе значення в умовах повномасштабної війни. Їхня мета — підготувати цивільне населення до дій у небезпечних ситуаціях, навчити базових навичок безпеки, взаємодії, самодопомоги та допомоги іншим. Це знання, які можуть врятувати життя, допомогти зберегти спокій у кризовий момент і правильно діяти там, де кожна хвилина має значення.
Під час навчань учасники отримали практичні знання з основ національного спротиву, цивільної безпеки та поведінки в умовах загроз. Особливу увагу було приділено підготовці людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, але продовжують залишатися активною частиною сильної, згуртованої та відповідальної громади Донеччини.
Платформа «Центр єдності та національного спротиву» Донецької області послідовно розширює географію своєї діяльності. Робота триває, а кількість міст, у яких мешканці Донеччини можуть пройти відповідні курси, постійно збільшується. Це важливий крок до формування стійкого суспільства, здатного діяти впевнено, організовано та відповідально в умовах воєнного часу.
Підготовка цивільного населення — це не лише про знання. Це про силу громади, взаємну підтримку, готовність допомогти ближньому та здатність вистояти перед викликами. Саме тому такі навчання є важливою складовою національної безпеки та єдності українського суспільства.
Охочі долучитися до навчань та пройти курси можуть звертатися до керівника Платформи «Центр єдності та національного спротиву» Донецької області Павла Федоренка за телефоном: 066 420 39 37 або до спеціаліста Платформи Андрія Штурхецького за телефоном: 066 376 49 11.
 
Відбулася психологічна зустріч «Ресурсні канали: де шукати сили для себе»
04.07.2026

Під час психологічної зустрічі учасники та учасниці ознайомилися з поняттям ресурсних каналів та їхньою роллю у підтримці емоційного стану, відновленні сил і профілактиці психологічного виснаження.
У ході заняття розглянули шість основних ресурсних каналів: тілесний, емоційний, соціальний, інтелектуальний, духовний і творчий. За допомогою практичних вправ молодь визначили власні джерела ресурсу, проаналізували, які канали є достатньо наповненими, а які потребують більшої уваги.
Під час обговорення всі поділилися власними способами відновлення емоційного ресурсу та отримали практичні інструменти для розвитку навичок самопідтримки й зміцнення психологічної стійкості.
 
Які місця роблять Слов'янськ Слов'янськом?
04.07.2026

Які місця роблять Слов'янськ Слов'янськом?
Це не лише архітектурні пам'ятки, а й простори, де вирувало життя, народжувалися культурні ініціативи та зберігалися особисті історії містян. Саме з таких спогадів і формується жива пам'ять міста.
Громадська організація «СКЦ "Задзеркалля"» запрошує на онлайн-зустріч «Визначення знакових локацій Слов'янської громади», яка стане першим кроком у реалізації проєкту «Слов'янськ 360°».

Що буде на зустрічі?
• Обговорення місць, які варто зберегти в культурній пам'яті міста.
• Визначення критеріїв відбору знакових локацій.
• Обмін знаннями, досвідом та теплими спогадами про Слов'янськ.
Головна мета: Разом сформувати перелік із 12 локацій, які стануть основою майбутньої мистецько-документальної інсталяції.
Кого запрошують?
Краєзнавців, істориків, музейників, архітекторів, освітян, культурних та громадських діячів, представників самоврядування та усіх слов'янців, які люблять своє місто і хочуть зберегти його спадщину. Організатори наголошують: важлива думка кожного, адже історію творять люди!

Деталі та реєстрація:

Формат: Онлайн-зустріч
Дедлайн реєстрації: до 6 липня включно
Посилання на форму: slavzaz.org/sloviansk360/

Долучайтеся, щоб ваш голос став частиною історії Слов'янська!
Проєкт «Слов'янськ 360°» реалізується в межах міжнародного проєкту CASCADE, який фінансує Шведський інститут. Ініціативу втілює субмережа East Hub мережі Trans Europe Halles у партнерстві з фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), Malý Berlín (Словаччина), Salaam Cinema (Азербайджан) та Culture and Management Lab (Грузія). Саме завдяки цій міжнародній співпраці громада отримує можливість осмислити власну культурну спадщину та представити її мовою сучасного мистецтва

 
Представники Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради в межах проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади» провели онлайн-нараду.
04.07.2026

Зустріч під назвою «Молодіжна політика в дії: діалог громад-партнерів» об’єднала бахмутян із колегами з відділу реалізації молодіжної політики Департаменту культури та молоді Полтавської міської ради. Головна мета зустрічі — обмінятися досвідом та домовитися про нові спільні проєкти.

Колеги презентували особливості роботи з молоддю в громаді-партнері Полтаві та в громаді-форпості Бахмуті. Попри виклики сьогодення, обидва міста знаходять інноваційні підходи для підтримки та розвитку молодіжного потенціалу.

Згадали нещодавню участь бахмутської молоді у молодіжному квесті, присвяченому Дню міста Полтави. Цей захід став чудовим прикладом того, як спільна активність об'єднує та дарує нові емоції.

Далі буде ще більше ідей та зустрічей.

 
Слов’янськ, у який можна зазирнути крізь вікно. Як новий культурний проєкт перетворює пам'ять на простір зустрічі
04.07.2026

Чи можна повернутися додому, якщо дорога туди сьогодні закрита? Автори нового культурного проєкту «Слов'янськ 360°» переконані: іноді достатньо одного погляду у знайоме вікно.
Саме вікно стане головним образом майбутньої мистецько-документальної інсталяції, яку презентує у Кропивницькому команда ГО «ГО «Слов'янський культурний центр «Задзеркалля». Але це не буде звичайна виставка фотографій чи архівних матеріалів. Дванадцять справжніх віконних рам перетворяться на своєрідні портали до Слов'янська — міста, яке для тисяч людей залишається домом незалежно від того, де вони живуть сьогодні.
За кожною рамою — знайома вулиця, архітектурна пам'ятка, площа чи куточок міста. Внутрішнє підсвічування створюватиме відчуття, ніби за вікном справді живе місто, а глядач лише на мить зазирнув до нього. Проте найцінніше приховане не в зображеннях.
Кожне "вікно" відкриватиме ще одну історію. За допомогою QR-коду відвідувачі зможуть почути голоси людей, для яких ці місця стали частиною власної біографії. Це будуть не екскурсійні довідки і не сухі історичні факти, а живі спогади — про дитинство, зустрічі, звички, улюблені маршрути, запахи та емоції, які неможливо побачити на фотографії.
Для людей, які були змушені залишити Слов'янськ, пам'ять давно перестала бути лише ностальгією. Вона стала частиною особистої ідентичності, способом зберегти зв'язок із місцем, яке сформувало їхнє життя.
Саме тому команда проєкту говорить не лише про культурну спадщину, а й про людські історії. «Слов'янськ 360°» прагне створити простір, де можна без страху говорити про втрати, пам'ять, дім і водночас — про майбутнє.
Водночас інсталяція звертається і до тих, хто ніколи не був у Слов'янську. Для мешканців Кропивницького це стане можливістю побачити Донеччину поза заголовками новин. Не як територію війни, а як край із власною архітектурою, культурою, історією та людьми.
Особливість проєкту полягає в тому, що його зміст визначатиме сама громада.
Спочатку команда проведе відкритий експертний Open Call, під час якого активісти, краєзнавці, представники місцевого самоврядування та небайдужі жителі Слов'янська оберуть дванадцять знакових місць, які стануть основою інсталяції.
Після цього розпочнеться лабораторія сторітелінгу. Тут працюватимуть уже не лише з фактами, а з людськими емоціями. Автори прагнуть, щоб кожна історія звучала так, ніби її розповідають близькій людині.
Наступним кроком стане створення аудіоархіву спогадів. Саме ці записи оживлять експозицію та дозволять почути інтонації людей, для яких Слов'янськ залишається рідним містом.
Під час експонування команда проводитиме екскурсії-діалоги. Це означає, що виставка не завершуватиметься біля експонатів. Вона стане майданчиком для розмов між переселенцями та місцевими жителями, де історії одного міста допоможуть краще зрозуміти досвід іншої людини.
Ще до офіційної реалізації проєкт привернув увагу міжнародної культурної спільноти.
Його представила Ельміра Чепіга під час конференції TEH101, що відбулася у французькому Марселі. Саме там резиденти міжнародної програми CASCADE презентували свої культурні ініціативи, покликані працювати з громадами в умовах сучасних викликів.
«Слов'янськ 360°» став українським прикладом того, як мистецтво може працювати не лише з пам'яттю, а й із відновленням соціальних зв'язків.
Ініціатива реалізується в рамках проєкту CASCADE та фінансується Шведським інститутом і реалізується субмережею East Hub, що входить в Trans Europe Halles (Швеція) та яку координують партнери проєкту: фонд ІЗОЛЯЦІЯ (Україна) та Malý Berlín (Словаччина). До проєкту також долучені Salaam Cinema (Азербайджан) та Culture and Management Lab (Грузія).
У проєкті немає випадкових деталей.
Вікно — це межа між минулим і теперішнім, між домом і новим життям. Для когось воно стане нагадуванням про дитинство. Для когось — першою зустріччю зі Слов'янськом. Для інших — можливістю зрозуміти, що культурна спадщина існує не лише в музеях чи підручниках, а передусім у людських спогадах.
«Ми віримо, що пам'ять живе не лише в архівах. Вона живе в голосах людей, на знайомих вулицях і у вікнах, крізь які навіть здалеку можна знову побачити свій дім» - зазначила команда «Задзеркалля»
 
Юнаки та дівчата Бахмута й Кременчука розгадували «Код Донеччини».
04.07.2026

Інтелектуальна гра, що відбулася на базі Молодіжного парламенту Кременчука, пройшла в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади».

Це був не просто квіз, а можливість більше дізнатися про історію, культуру, традиції та особливості Донецького краю. Підлітки розв'язували завдання, дискутували, знайомилися з маловідомими фактами про видатних особистостей та відкривали для себе нові сторінки Донеччини.
Спільний азарт об'єднав учасників з перших хвилин, а пошук відповідей показав, як багато спільного мають підлітки з різних куточків України.
Щиро дякуємо Молодіжному парламенту Кременчука за гостинність, підтримку цієї ініціативи та створення простору для спілкування, нових знайомств і зміцнення зв'язків між нашими громадами.
 
Кажуть, що по-справжньому закохатися в місто можна лише тоді, коли дослідиш його власноруч — крок за кроком, через деталі та спільні спогади.
04.07.2026

Саме це днями зробила студентська молодь Бахмутської громади, яка через війну евакуювалася до Полтави. Хлопці та дівчата стали учасниками драйвового міського квесту «Полтава: вайб галушок та рок-н-ролу», присвяченого Дню міста.

Захід організував відділ реалізації молодіжної політики Департаменту культури та молоді Полтавської міської ради спільно з Молодіжною радою в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади».
Квест на кілька годин перетворив знайомі вулиці Полтави на велику живу розмову з підказками, шифрами та купою відкриттів. Команди з Полтави та Бахмута об'єдналися, щоб разом шукати відповіді на питання.
Для бахмутян це був крутий шанс ближче пізнати громаду-партнера, яка стала для них новим домом, знайти друзів. Кожна команда відкрила для себе історію та таємниці Полтави з абсолютно нового, неочікуваного боку. Молодь двох громад спіймала спільну хвилю, і це — найкращий фундамент для майбутніх проєктів.
Полтава виявилася неймовірно красивою — і не лише на фото, а й у кожній деталі, яку молодь помітила разом. Коли громади об'єднуються, кордони зникають, а міста стають ближчими.